- відкласти
- матем. откла́дывать
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
відкласти — див. відкладати … Український тлумачний словник
підкласти — див. підкладати … Український тлумачний словник
відкласти — див. відкладати … Словник синонімів української мови
підкласти — див. підкладати … Словник синонімів української мови
відкласти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підкласти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідкладати — а/ю, а/єш, док., перех. Підкласти що небудь (про багатьох); підкласти багато чогось … Український тлумачний словник
відкладений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до відкласти. || відкла/дено, безос. присудк. сл. 2) Який відклався (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
відкладення — я, с. 1) Дія за знач. відкласти й відкластися 1), 2). 2) спец. Те саме, що відклад. •• До/нні відкла/дення донні наноси та тверді частинки, що утворилися та осіли на дно водного об єкта внаслідок фізико хімічних і біохімічних процесів … Український тлумачний словник
екстрений — а, е. Якого не можна відкласти; невідкладний, терміновий. || Якого не передбачили; несподіваний. || Терміново вжитий, виданий тощо … Український тлумачний словник
зноситися — I знос итися див. зношуватися. II зн оситися зно/шуся, зно/сишся, недок., знести/ся, су/ся, се/шся; мин. ч. зні/сся, знесла/ся, ло/ся; док. 1) Входити в стосунки, переговори, установлювати зв язки з ким небудь; спілкуватися. 2) розм. Те саме, що … Український тлумачний словник